Кабінет Міністрів України 23 вересня підтримав
ініціативу міністра Вакарчука прийняти новий закон "Про вищу освіту".
Законопроект розроблено МОН з участю провідних ВНЗ України. З червня
2008 року він пройшов громадське обговорення. Прес-служба МОН пояснює,
які саме зміни фігурують у новій редакції і для чого вони.
Найголовніше:
- Поняття "неповна вища освіти
освіта", "базова вища освіта" та "повна вища освіта" будуть вилучені. В
Україні більше не видаватимуться дипломи спеціаліста. Відтепер існуватимуть лише три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. Раніше видані дипломи спеціаліста можна буде поміняти на дипломи магістра.
Для чого це: МОН упорядковує систему освітньо-кваліфікаційних рівнів. Багато з них існували виключно як перехідне явище.
- Запроваджується навчально-науковий ступінь "доктор філософії".
Приставка "філософії" не значить глибинні знання у дисципліні
"філософія", йдеться про високий рівень пізнання у певній науці.
Приміром, тепер існуватимуть терміни "доктор філософії з математики" чи
якоїсь іншої науки. Науковий ступінь "кандидат наук" буде прирівняний
до "доктора філософії".
Для чого це: доктор філософії - еквівалент
європейському PhD (Doctor of Philosophy). Тепер не виникатиме
розбіжностей у визнанні наукових статусів в нас та за кордоном.
- Вводиться чіткий розподіл вищих навчальних закладів. Існуватимуть класичні університети (мінімум 6 тисяч студентів денної форми навчання, 8 галузей освіти - 8 наукових спеціальностей); профільні університети (4 тисячі студентів, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності); академії (2 тисячі студентів, 1-2 галузі освіти, 2 наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів, підготовка бакалаврів), професійні коледжі (не менше 500 студентів, підготовка молодших спеціалістів).
Для чого це: тепер кожна назва навчального закладу автоматично даватиме розуміння про критерії та масштаби цього ВНЗ.
- Інститути перестають бути окремими вищими навчальними закладами і можуть існувати лише в структурі університету чи академії.
Для чого це: ніде у світі інститут не є окремою структурою.
- У Законі передбачена участь студентів в управлінні ВНЗ (стаття 38 "Студентське самоврядування"). Cтуденти повинні бути включені до вчених рад ВНЗ - не менше 10% від загальної чисельності ради.
Для чого це: студенти зможуть впливати на життя
свого ВНЗ (приміром, ініціювати питання про профпридатність певного
викладача).
- ВНЗ отримають право відкривати рахунки, зокрема депозитні, у національній та іноземній валюті.
Для чого це: зараз державні заклади утримуються
за кошти держбюджету і всі їхні прибутки належать держказначейству.
Зміни у законі дають можливість заробляти "розумним" ВНЗ і
використовувати прибутки на власний розсуд.
- Національні університети
отримають автономні права та додаткові академічні свободи. Такі ВНЗ
зможуть самостійно присуджувати наукові ступені та вчені звання та
встановлювати індивідуальні нормативи чисельності студентів.
Для чого це: запровадження свобод дасть змогу університетам приймати ефективні й об'єктивні управлінські рішення.
За матеріалами: МОН
|