21 лютого відзначається Міжнародний день
рідної мови, який був проголошений ЮНЕСКО у 1999 році з метою
збереження й розвитку зникаючих мов та підвищення рівня
поінформованості щодо мовних й культурних традицій народів світу.
В Україні це свято відзначається з 2002
року, коли Президентом України був підписаний відповідний Указ про
святкування Дня рідної мови. На сьогодні у світі існує
6700 мов і кожна є живою скарбницею, яку потрібно охороняти й
зберігати. Мова - це джерело життя народу, генетичний код та духовна
спадщина кожної нації. За даними ООН майже половині мов на планеті
загрожує зникнення. Тому збереження рідних мов стоїть в одному ряду з
охороною пам`ятників нематеріальної культурної спадщини. Хто б міг подумати, що на початку ХХІ століття мова великого Кобзаря
перебуватиме у глибокому занепаді? Що українська мова буде в більшому
занедбанні, ніж за часів Радянського Союзу? Що на одного мешканця
України видаватиметься менше ОДНІЄЇ книжки, а українською мовою - ще
менше? Що навіть на ПЕРШОМУ загальнонаціональному телеканалі деякі
передачі вестимуться іноземною, тобто російською мовою ? Погодьтеся, у 1991 чи навіть у 1989 році, коли
був прийнятий Закон "Про мови в УРСР" про таке і не думалося. Навпаки -
у піднесенні люди мріяли про те, що настане день, коли усі навколо таки
заговорять українською. Та не так сталося, як гадалося.
Сьогодні
за офіційними даними, українську мову вважають державною близько 67%
громадян. А ще скільки, попри це, користуються паралельно двома мовами
- українською та російською, чи ще гірше - українсько-російським
суржиком, де, практично, немає жодного повноцінного слова - чисто
українською чи російською мовами. Прикро, але понад 12% українців
назвали рідними обидві мови. А на Сході лише 8% громадян вільно
спілкуються українською мовою. Це - катастрофа. Свого часу в
Латвії був прийнятий закон, за яким однією з умов надання громадянства
було знання державної мови. Навіть на найпростішу державну роботу не
влаштуєшся, якщо не знаєш державної мови. В Естонії навіть назв страв
російською мовою у ресторанах не знайдеш - усі естонською. І нічого,
"русскоязичное" населення не бурчить, не повстає проти "ущемления
прав". Бо знають - не поважаєш закону держави, її мови - нічого тобі
тут робити. А тут... Навіть, коли більшість телеканалів, газет, радіо -
російською, права тих же "русскоязичних" утискуються. Де ж правда? Правда ж буде тоді, коли усі, усюди заговорять українською. А це немає нічого простішого, бо наша мова - найрідніша!
За метеріалами: ХайВей
|